Четвертий день. І я, не я.
В очах пісок, у вухах грати.
Зкипає тихо злість моя
В крові. Вже можна не чекати.
Вже так і буде. День у день
Потроху памя"ті зтираю
В кістках моїх порожніх жмень.
І в підсвідомості конає
Давно вже завчена жага
До себе сонячне горнути.
Сьогодні спека і туга
Навперехрест. Не продихнути.
Пливуть світи у перлах рос,
Вогні від краю і до краю.
А я не сплю, і тепле щось
В собі безжалісно вбиваю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2018
автор: Разрыв Непрерывности