Дума про Україну.

Рідна  моя  Україна  -
Біля  вікна  калина,
Біля  ставу  верба  
В  тиху  воду  загляда.

Маки  цвітуть  на  роздоллі,  
Волошки  й  ромашки  у  полі,
Люди  прагнуть  до  волі,
Й  до  милості  святої.

Прекрасна  у  нас  країна,
Родюча  наша  земля,
Є  ріки,  моря,  і  гори,
Лісів  і  полів  доволі.

Тому  прагнуть  її  захопити,  
Людей  у  крові  потопити...
Війна  за  неї  увсі  часи.
Росіє!  Чому  ж  ти  спокою  нам  не  даси?

Ще  нам  чорнобильська  рана  болить.
Скільки  скалічених,  скільки  померлих?
Діток  не  народилось  на  світ,
Домівок  своїх  залишило  повік?

А  тут  ще  і  Крим  відібрали,
Неначе  ноги  у  нас  відірвали.
Та  рвуть  уже  й  Донбас,
І  наплювати  їм  на  нас.

Мову  нашу  плюндрують,
Віру  нашу  руйнують,
Душу  із  нас  виймають
І  на  кілок  саджають...

Без  мови  нема  України,
Бо  загинуть  школи  рідні,
І  буде  мати  сину  співати
Колисанку  на  чужій  мові.́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772115
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.01.2018
автор: Марія Романюк.