Часом життя здається сірим і буденним
І сенсу в нім ніякого нема.
А кожен день похмурим і стражденним
Лише звучить в душі мелодія сумна.
Та варто нам поглянути на сонце
Прислухатись до серця свого знов
І сонце Віри засія в віконці
А тиха радість перетвориться в любов.
Зайдем до храму, душу в нім очистим,
Щоб через гаму світлих відчуттів
Відкрилася дорога нам барвиста
І в світі цім нарешті кожен з нас прозрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Любов Таборовець