Хоча бiльшiсть тих, хто мерз на "Майданi" повстали проти злочинця Януковича,
але бiльшiсть тих хто фiнансував "Майдани" - робила це лише тому, що банда Януковича вiджимала у них бiзнеси, а Украiна i украiнцi iм до гузницi. Тому нинi часто чути доводиться: " а чому ви знову майданите - ми ж уже пристроiлися?!"
Я БАЧИВ
Якось, вирішивши купити цигарок, перед входом до крамниці я побачив жінку зі змарнілим обличчям та сумним, але лагідним поглядом добрих очей. Вона стояла з простягнутою рукою – просила милостині. Звичайна, як на теперішній час, картина – кожен виживає, як уміє. Але щось таки привернуло мою увагу до цієї зажуреної жіночої постаті.
– Тітонько! Ви б не тут стали, а десь біля входу до обласної держадміністрації, –
мав я гріх недоречно пожартувати.
– Ні, – скрушно зітхнувши, відповіла вона мені, – ті, що там засідають не подадуть.
Вони ладні лише останнє відібрати. Отаких дітей маю.
– Та невже ваші діти в обласній адміністрації працюють, – здивувався я.
– Всі ви мої діти, – відповіла жінка, – але, на жаль, мої діти наввипередки, разом із
зайдами-приймаками, тільки й стараються, щоб задля власного збагачення пограбувати мене. Прости їм, Господи.
Шкода, що у мене не було дріб’язку. Тому я вирішив по виході із крамниці віддати для жебрачки всеньку здачу. Одначе, коли я вийшов, то не побачив її біля входу. Лише двоє молодиків стояли розмовляючи на тому місці. Але коли я запитав у них про жебрачку, хлопці, здивовано глянувши на мене, відповіли, що вже довгий час стоять отут і ніякої жебрачки не бачили?!
– Невже привиділося, – подумав я, – галюники, чи що?!
Та згодом зрозумів, що бачив я не просто якусь жебрачку з простягнутою рукою, а нашу Неньку Україну, пограбовану зайдами-приймаками та власними дітьми – президентами, чиновниками, депутатами, котрі втратили і честь, і совість. і людяність…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771852
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2018
автор: Старець Коснятин