Валили ідола у сквері
А в Київі Майдан палав.
Похмурий символ СеРеСеРу
Байдужо в небо поглядав.
Гула напружено громада,
Порозділились голоси.
Он чутно:"Может бить нє нада?"
-"Тягніть драбини і троси!"
І ось вже юнаки завзяті
Несуть потрібний реманент.
Найбільш пронирливі хлоп'ята
Подерлися на постамент,
На шию вкинули аркан -
"А ну-мо, друзі, одним махом!"-
Захилитався істукан
Під крики захвату і жаху...
...Та ще далеко до свободи -
У Київі - вогонь і кров.
І насувається зі сходу
Підступна "братняя любов".
Ще не мина пора тривожна,
Час перемоги не настав. -
Посеред селища порожній
Не розібрали п'єдестал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771829
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.01.2018
автор: віталій чепіжний