.

у  напівдрімоті  подивлюсь  на  небо
зачеплюсь  повікою  за  гострий  місяць
пошматую  очі
пошматую  зір
забризкаю  кров'ю  втомлену  клавіатуру
відвернусь  від  пазурів  жадібних  багатоповерхівок
утікати  в  долини  своїх  оповідей
що  охочі  схопити  за  волосся
затягти  у  лещата
зажувати  поміж  стосів  слів
речень
сторінок
й  не  відпускати  зі  своїх  кривавих
реалій

руки  рвуть  одежу
руки  дряпають  шию
руки  лізуть  у  ніздрі
тягнуться  із  занишпорених  сторінок
з  мерехтливих  екранів  наляканих  віршів
що  заляпані  місячним  сяйвом  і  моїм  недосипом
я  вириваюсь
але
руки
руки
руки
затягують  назад

стискаюсь
нутрощі  вдавлюю  усередину
думки  по  кишенях
коліна  до  грудей
голову  униз
руки  по  боках
я  обертаюсь  маленькою  крапкою
наприкінці  цього  непотребу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771754
Рубрика: Верлібр
дата надходження 17.01.2018
автор: Лажневський