В коробку майстер олівця поклав,
І зразу ж настанову йому дав:
- Ти п’ять речей повинен пам’ятати,
Тоді висот лиш зможеш досягати.
По-перше, дай комусь себе тримати,
Лише тоді пізнаєш ти багато.
По-друге, мусиш біль перетерпіти,
Коли тебе захочуть підточити.
Та після цього кращим станеш ти
І ближчим до життєвої мети.
По-третє, сам ти будеш здатен
Свої ж помилки справно виправляти.
А по-четверте, знай, що серцевина –
У тебе найвагоміша частина.
А ще – паперу не перебирай,
На будь-якому слід свій залишай:
Чи легко буде там писати,
Чи буде грифель приставати,
Чи, може, треба ще не раз
Одне й те ж місце поновляти…
І хоч в якому будеш стані,
Малюй так, наче це – востаннє!
І хай залишиться огризок,
Ти не здавайся – все дописуй.
А важко буде – не зламайся –
В параграф перший повертайся!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.01.2018
автор: ЮНата