Той, що промовляє
В затінку тихих думок.
Той, що ховається
Від місяця тендітно.
Стиснувши волю в кулак
Прямує до зазначеного місця.
Бореться у зграї диких
Вовків, помалу на волю рветься.
Той, що береже життя,
Як зіницю ока.
Той, що вірить у казки
І мрійливо до мрії тягнеться.
Той, що знає все
І живе лиш сьогоденням.
Той, що з Богом вірно
Йде крізь великі терни.
Він пройде, а повірте
Не даремно.
Проживе життя, як належно
І тихо у вічність попливе.
Залишаючи за собою
Недоспані мрійливі ночі.
Він вже там, далеко в небесах
Господу сміється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771575
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2018
автор: MiriamS