МЕСІЯ, БОГ І ВІТЕР…

                   МЕСІЯ,  БОГ  І    ВІТЕР…

Ой,  вітре,  вітре,  мій  улюблений  ти  друже,
Чому  тобі  у  світі  все  людське  байдуже?

Й  роздмухуєш  на  полі  ти  страшні  вогні.
Скажи  на  вушко,  буйний,  правду  всю  мені.

Невже  Отця  виконуєш  святу  ти  волю
І  після  себе  у  людей  міняєш  долю?

Даєш  мирянам  зрозуміти  хто  є  хто
Й  без  Бога  ми  на  цьому  світі  є  ніхто.

І  ти,  як  я,  Отця  Небесного  –  творіння,
Але  не  забувай,  що  ми  Його  насіння.

Насіння,  що  не  проросте  без  волі  Бога
І  знаємо,  що  в  нас  в  житті  одна  дорога.

Дорога  до  Творителя  одна  –  це  правда.
І  не  проститься  нехтування  Богом,  й  зрада.

Всі  чаклуни,  що  роблять  привороти  й  горе
У  вогняну  гієну,  де  смоли,  як  море.
 
Все  зло  я  буду,  вітре,  як  і  ти  карати,
Бо  це  від  Господа  за  всі  гріхи  є  страта.

З  караю  буревієм  і  вогнем,  й  водою,
Бо  за  велінням  Бога  й  власною  рукою!

Не  може  описати  все  проста  людина,
Бо  від  такого  холодніє  кров  в  судинах.

Але  почуйте,  діти  всі,  моє  прохання:
Моліться,  кайтеся  й  забудьте  про  брехання!

14.01.2018  р.
РАЙ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2018
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович