Хочеш, відкрию таємницю.
Розкажу, чому програєш.
Ти знатимеш, де та помилка
І в інший раз не прогадаєш.
Буває так було байдуже,
А потім, лихо, уже ні.
І любиш ти його вже дуже.
Ви й дружби ще не завели.
І все, отут вже ти пропала.
Не треба ти йому така.
Цього йому нікчемно мало.
Цікавість зникне без сліда.
Ти станеш дуже соромлива,
Мовчатимеш, будеш на дні
І цим йому вже не вгодила,
І скаже так тепер тобі:
- В людей є різні інтереси.
Що можеш ти - не по мені.
Я не люблю такі мовчанки.
Це просто так. Це так собі.
Мовчанням ти не зацікавиш,
Бо так нажаль не виграють.
У такий спосіб споконвіку
Успішно завжди виграють.
Печаль тобі не допоможе.
Хто винен? Це не ти така.
Це є таке поняття гоже
Про те, яка любов сліпа.
Ти осліпай, але пізніше.
Тільки не зразу, не тупи.
Зберися, потерпи ще трішки,
Бо краще, коли вдвох сліпі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771272
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.01.2018
автор: Майя Калинская