Стара верба

Зігнулась  стара  верба  над  водою
Неначе  задивилася  у  став
О,  як  колись,  була  я  молодою,
То  вітер  мої  віти  колихав.

О,  як  колись,  була  я  молодою,
То  вітер  мої  віти  заплітав
Туман  сивенький  обіймав  мене  за  пояс,
А  місяць  у  вершечок  цілував.

А  як  з  роками  стала  я  хилитись,
Листочки  вже  порідшали  мої,
То  місяць  перестав  згори  дивитись
Лиш  сонечко  ховається  в  тіні.

Зігнулась  стара  верба  над  водою
Немов  би  крила  гілля  опуска
А  я  стою  і  журюся  з  вербою
Що  молодість  не  вернеться  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771271
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2018
автор: Марія Кушніренко