Через біль, який наскрізь пронизує,
І неправду, і злу протидію,
Через долі раптові капризи
Зустрічаюсь зі стенокардією.
Тобі, смерті фатальна провіснице,
Не діждатись моєї байдужості.
Спалахну проти зла понад дійсністю
З небувалою в світі потужністю.
Згоримо ми із злом і хворобами,
І розвіється попіл долиною,
Щоб нащадки були хліборобами
І пишалися всі Україною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2018
автор: привіт