Не міг тебе я не любити.
Не міг не зрадити тобі.
Та мабуть краще був би вбитий
В степах, й закопаний в труні.
Тепер молю тебе,благаю,
Дітей до серця пригорни,
Щоб душу вічну зберегти.
...не розірвали б на шматки
І не сховали в чужім домі
Святого тіла, несвідомі!
Караюсь дні,караюсь ночі,
І вже не сила нести біль
І повернути думка хоче
Суцільний морок,
Де собі я сам став ворог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771248
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.01.2018
автор: Еней