Не маю права йти в світи,
Бо маю борг перед душею,
Можливо треба тут лягти,
Щоб поріднитися з землею.
Шматочок хліба із полів,
Ковток води з долонь напитись,
Почути клекіт журавлів,
Спокійно Богу помолитись.
Пройти по стежці до хрестів,
Які могили прикрашають.
Заслати внукам старостів,
До наречених, що чекають.
І без суми піти у світ,
Там де діди й батьки стрічають.
А поки жити стільки літ,
Аж до межі на самім краю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771241
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2018
автор: СЕЛЮК