Тримай мене, Доле, ти міцно за руку,
Твоєї долоні приємне тепло
Спасінням у скруті для мене було,
Коли я за крок вже була від розпуки.
Тебе мені мама у Бога просила,
Напевно тому ти — не гірша з усіх
Й частенько тому десь лунає мій сміх,
Й тріпочуть десь поряд Пегасові крила.
Тримай мою руку хоч та наче в'юн
Уперто з твоєї руки вислизає
І ради здається на неї немає...
Та стільки позаду вже пройдено дюн.
Я дякую, Доле, що ти не зрадлива,
Покластися можу на тебе щодня,
Що друзі у мене й велика рідня
І можу сказати: "Ти, Доле, — щаслива".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771191
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: Патара