Лагідними стали злодюжки сірі очі.
Прийшов, мурчить, прохає - замерз тієї ночі
Стриба до мене в ліжко, вже лащиться, дрімає
І ніс він свій холодний до мене притуляє.
Сховав кігті на лапках – тепер м’які подушки
І ніби запевняє – віднині буду душка.
Лише пусти погрітися, ти вибачиш, я знаю,
Мені ті дні, коли я злодюжкою буваю.
Я пригорнула кицю, погладила рукою,
М’яка, пухнаста шерстка – і хвіст вже не трубою;
Маленькі руді вуха тремтіти перестали.
Отак з моєю кицею всю нічку ми і спали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771152
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 13.01.2018
автор: Nelly