Ти поклич мене, поряд з тобою піду
Вітерцем я для тебе у спеку буду
Джерелом, що напоїть тебе в спраглі дні
Взимку, клич, я прийду,
В білім цвіті садів, я прийду навесні.
Маків цвіт, що здалеку червоно манить
Ти зірвеш пригорнувши, згадаєш на мить
Коли будеш вертатись з далеких доріг
Я для тебе в дорогах буду - оберіг.
Як забудеш - прощу, як згадаєш, прийду
Тихим шелестом листя я для тебе буду
Коли серце радіє, як в юні роки,
Знай, я поруч була, доторкнулась руки.
Ти мене не вини, бо таке вже життя
Обмануло, пробігло, нема вороття
Ти поклич, я прийду,
В кожнім дні, я з тобою у думці буду
Буду піснею, птахом, що в небо зліта
Я з тобою до згину, до скону життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2018
автор: Марія Кушніренко