Знайшла свою долю так випадково,
І душа розчинилась у ній до краплини.
Дороге стає кожне вислане слово,
І в ціле одне зійшлись половини.
Це закінчиться щастям, я відчуваю,
По-іншому бути не може ніяк!
Не бачу, не знаю, та так сильно кохаю,
Що хочеться взяти щасливий рюкзак.
Крокувати дорогою, яку вказало життя,
Не хочу звертати направо, наліво.
І впевнена - назад нема вороття,
Ще й минуле на плечі чомусь напосіло...
Важкий шлях промайне, як і не було,
Обіймуться двоє коханих людей.
Ще людство лав сторі такої не чуло,
Як запланований випадок цей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2018
автор: Lili