Лети…

Лети,  мій  коханий.  Лети
думками,  душею.  Літак
блакитним  крилом  хай  уміло  хмаринки  лоскоче.
У  нас  знову  йдуть  холоди
в  погоді,  в  коханні.  А  так,
все  добре.  Так  кожен  із  нас  в  це  вірити  хоче.

Лети...Всього  кілька  годин,
і  ти  вже  за  сотні  доріг
від  мене,  від  рідних  усіх  і  від  себе,  напевно.
Розпався  на  безліч  частин.
Для  се́бе  себе́  ж  не  зберіг.
Усе  що  робив  -  все  для  інших.  А  чи  не  даремно?

Лети.  Але  прошу,  ти  знай  -  
я  поруч.  Хоча  вже  не  та,
що  в  хвилях  морських  свій  Рай  на  землі  відшукала.
Минуле  з  майбутнім  з'єднай.
Ця  схема  доволі  проста,
принаймі  в  уяві.  А  доля  вже  все  спланувала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2018
автор: Юлія Сніжна