В садочку зустрічають новий рік…
І кожен з нас хоч раз відчути зміг
Ту гарну і казкову атмосферу!..
Де є вовки, зайці і хтось пантеру
Після вина граційно представляє.
Де Дід Мороз дітей всіх обіймає
Й чомусь скажено пахне цигарками…
Де радісно сміються наші мами,
А бабусі нам плескають в долоні
Коли ми скачемо як дикі коні…
Так ось в садку метеликом була
І мала дивовижні два крила!
У всіх які ті крила? Та з гіпюра!
І ось коли заграла увертюра
Ми всі метелики помчали до ялинки.
А там вже танцювали три сніжинки
Яких ми за сценарієм міняли
І за якими в колі танцювали.
То ж мої крила – метр і десь ще сорок
Які татусь випилював в вівторок
З фанери й розмальовував два дні
У кольори багряні й вогняні,
Миттєво привернули всіх увагу…
Коли я загубила рівновагу
І крилами сніжинок зачепила,
А потім і ялинку завалила…
На все життя той виступ пам’ятаю
І всім в житті гарненьких крил бажаю…
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко
©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769439
Рубрика: Гумореска
дата надходження 03.01.2018
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко