І знову, знову первопуток,
І білий лист, як білий сніг.
Ти братства щирого валюту
З далеких принеси доріг.
Я знаю, я повірю в казку,
Без віри казки не бува.
Ти подаруй мені, будь-ласка
Найсокровенніші слова.
Щоби магічний дотик літер –
Цих найкоштовніших скарбів
Міг стиглу душу відігріти
І дух покликати у бій.
Щоб Божа сила благодаті,
З’єднавши руки і серця
Честь роду вчила шанувати,
Як рідних матір і отця.
Ти научи нас, свіжий вітре
Знаходить світло у пітьмі.
А решта кадрів – хай без титрів,
Все інше зробимо самі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769166
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2018
автор: stawitscky