ростуть дерева, люди, Колізеї,
добавилось сивин за цілий рік.
і просить благ для Матері своєї
ще не рожденний Богочоловік.
так легко йти, водночас – так нелегко
у вирі зрад, неправди, суєти…
чекаєм знов натомлену лелеку,
яка на крилах втримує світи...
і вже у буднях, вимірах, у часі –
відчутно хід прийдешньої доби.
шалений роче, йди – не повертайся,
на завтра світла прагнемо… аби…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769019
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.12.2017
автор: Леся Shmigelska