Ще мить і рік Старий піде у вічність,
Застигне слід його у далині
І пам'ять закарбує днів субтитри,
Не сумно відряджати рік мені.
Одне лиш душу і пече, і тисне,
Що може когось обділила чимсь,
На когось може з відчаю сварилась,
І не спитала вчасно, де болить.
Забрав Старий, усе, що міг забрати,
І тих, хто був нам близький і чужих,
Ніхто не зміг йому протистояти.
Спасибі Господи, за все, що пережили.
Багато втрат, багато і здобутків,
Все це, що є, і зветься «хід життя»,
Тож хай залишить добрі нам набутки
І забере у вічність всю печаль.
Старий, а мов дитина корчить губи,
І капризує, плаче, що минає.
Хай Молодий нас ніжно приголубить,
І дасть нам щастя й радості безкраю.
Хай рік Новий всім сльози повтирає,
Дарує миру, втіхи і добра.
Не треба розкошів, хай біди обминають,
Любов’ю сита буде в кожного душа!
31.12.17р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769018
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2017
автор: леся квіт