ПОВІНЧАНІ ДОЛІ

Розжену  я  руками  хмари,
Прокладу  через  річку  кладку,
Запалю  уночі  стожари,
Розгадаю  твою  загадку.

Свою  долю  візьму  на  руки,
Зацілую  вуста  медові,
Понесу  її  через  луки,
В  край  чарівний  –  у  край  любові.

Щоб  пізнали  удвох  кохання,
Щоб  серця  в  унісон  співали.
Перші  промені  стріли  зрання,
Які  долі  нам  повінчали.

Розжену  я  руками  хмари,
Прокладу  через  річку  кладку,
Запалю  уночі  стожари,
Розгадаю  твою  загадку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2017
автор: СЕЛЮК