Образок із життя
Це було чудового недільного ранку.У церкві правилося,тривала святкова Божа літургія.'Природа теж святкувала,ніжилася,розкошувала в променях щедрого спекотного сонця.Хоча літо вже закінчувалося і до початку осені залишалися лічені дні,але цього не відчувалося,бо сонце гріло землю,повітря,воду так,ніби цей чарівний закуток землі знаходився на гарячих південних курортах,десь в Одесі,Барселоні,чи Стамбулі.
До неба линув гармонійний духовний спів,підносився вверх,розростався вшир і разом з кожною квіткою,травинкою,комашою возносив Богу подяку,хвалу за подароване життя,за радість творення,за дар спілкування,за можливість працювати,творити добро,насолоджуватись радістю,здоров,ям,щастям,за можливість долати труднощі,проблеми,упадки,втрати,за змогу підніматися після падінь і прямувати складною дорогою життя до бажаної зустрічі зі своїм Творцем.
У церкві Воскресіння Христового села Воскресінці лунала спільна молитва,а біля церкви метеликами пурхали діти,бавилися,стрибали,тішилися,доганяли одне одного,бралися за ручки,заглядали одне одному в очі,обнімалися,виявляючи симпатію одне до одного.Вони раділи сонцю,акуратним доріжкам,церкві,хрестам,повітрю,матерям,які спостерігали за забавами дітей,охороняли від несподіваних падінь,при потребі наставляли,підтримували,виховували,оберігали.Переважали активніші дівчатка:Софійка,Марійка,Даринка,а також хлопчики:Іванко,Василько,Петрусь.
Діти - це Божі квіти,це наша надія на краще майбутнє життя на Землі.Діти -це довіра,чесність,справедливість,це все найкраще в людях,це найсвітліша чистота,яка не забруднилася дорослою корисливістю,грошолюбством,прагненням позолоченої слави,дорогими забаганками за рахунок ближнього.Діти - це наші не до кінця здійснені прагнення,мрії,бажання,шляхетні поривання.Ми хочемо,щоб наші діти жили краще,заможніше,щасливіше,ніж жили ми.Але у значній мірі їхнє життя залежить від нашого особистого прикладу,від наших вчинків,нашого способу життя.
Вибачайте,занадто захопився...
А тепер ще про дітей і про Даринку.Спостерігаючи за маленькими діточками,за їхньою безпосередністю,щирістю,чистотою почуттів і вчинків,я звернув увагу на одну з поміж них дівчинку- Даринку.Даринка - дар,подарунок від Бога для тата,мами,родини,громади села,для всієї України.У неї світле попелясте волосся,блискучі усміхнені очі,маленькі ніжні ручки,якими готова обхопити увесь світ.Даринка надзвичайно рухлива,бадьора,емоційна,весела.Коли вона біжить до своєї мами Галі поділитися враженнями від веселого бігу,спілкування з однолітками,все навколо радіє,усміхається,витанцьовує.Я не заходив до церкви,молився біля головних вхідних дверей храму,бо трохи прихворів і мені було важко повноцінно брати участь у святковій літургії.Я молився і в той же час мав змогу спостерігати за діями дітей.Відправа завершилася,парафіяни після спілкування з Небесним Отцем поспішають до своїх домівок,до справ корисних,потрібних,життєвонеобхідних.
Даринка з мамою теж попрямувала у новий день,у нове життя,у вир вчинків,подій,звершень.Інші діти:Софійка,Єва,Марійка,Ольга,Настя,Василько,Іванко,Петрусь,Дмитрик...теж гордо крокують із своїми батьками стежиною життя.Щастя,радості,доброї долі Вам,мої дорогі земляки.
20.08 2017 року Божого. село Воскресінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2017
автор: Зеновій Винничук