Стомився день

Стомився  день.  До  ночі  ще  далеко,
Та  перший  струмінь  свіжості  війнув.
І  на  душі  так  затишно  і  легко.
Здається,  гори  сам  перевернув.
Із  сонцем  встав  і  старанно  трудився,
Тож  день  прожитий  знову  недарма,
А  зачерпнеш  долонями  водиці  –
Утоми  слід,  мов  вітром,  геть  здима.
І  як  повітря  присмак  вечоровий
Вдихнеш,  відчуєш  дивну  благодать,
А  вечір  зустрічатимеш  вчергове,
Про  пережите  не  забудь  згадать.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768537
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2017
автор: Ганна Верес