Перепиши мене, відредагуй

Перепиши  мене,  відредагуй  в  своєму  серці
Тобі  так  легше  буде  жити  по́серед  німих
Запалюй  гніт  свічі,  шукаючи  в  ночі  ногам  отвердя,
Ступай  у  слів  безодню  благаючих  святих.

Перейменуй  мене.  Цедро́вий  щоб  бальзам
Всі  рани  згоївши  твої,  не  став  пекельним  раєм.
Не  вір  надійності  нестриманим  сльозам  –  
То  літній  дощ  говорить  раптом  навзає́м.

Прийми  мене,  як  данність  зустрічей  й  розлук  -  
Я  оселився  пам’яттю  в  твоєму  тілі.
І  радість  перша,  і  остання  мука
Зійдуться  громом  на  зеленій  милі.

Перепиши  мене,  відредагуй  в  своєму  серці
Тобі  так  легше  буде  жити  по́серед  німих.
Я    відчуваю  дотик  гострого,  мов  скельця
Твого  питання  вічного  …  де  ж  МИ?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2017
автор: Радомір