Мамо, я на Майдан.
Треба,рідненька, треба.
Вирвать країну з кайдан,
Зараз єдина потреба.
Я ще повернусь,чекай,
(Раптом щось в серці затерпло),
Взяти варення? Нехай.
Так,одягнувся я тепло.
Мамо,ходи обійму,
(Може це буде востаннє),
Мамо,бувай,я іду,
Ніжно торкнувся вустами..
Він закрив двері старі
Мати в сльозах все стояла..
В кухні,на мокрім столі
Сина записка лежала.
"Мамо,пробач мене, рідна,
Знаю,пішов я на смерть.
Байдуже,тільки б з країни,
Вигнати зрадників геть!
Син. Підпис і дата..
І за вологим столом
Болісно плакала мама,
Спершись об нього чолом.
Мамо,я тут,усе добре..
Ставимо знов барикади,
Скільки тут хлопців хоробрих!
Мамо,тут справжні солдати!
Раптом,поцілила куля..
Все,мов покрилось туманом..
"Синку,синочку, ти чуєш?!"
"Мамочко,мамо,мамо..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2017
автор: Юлія Макарій