Життя, немов старе фортепіано –
То чорна клавіша тобі звучить, то біла,
То в твому серці радість несказанна,
То темрява всю душу охопила…
То бачать нас, як друзів наймиліших,
А то ні за що починають проклинати,
Але торкатись ми повинні тих і інших,
Щоб справжню музику цього життя пізнати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767941
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.12.2017
автор: Протоієрей Роман