Сцена четверта
Входять Еціо та римські старшини
ЕЦІО
Аттіло!
АТТІЛА
О, гостю знатний!
Еціо! Ти тут? Це щастя!
В тобі всі можуть впізнати
найкращого звитяжця –
ворог ти гідний Аттіли,
гордість для Риму і заслон...
ЕЦІО
Аттіло, з тобою тільки
хочу говорить.
АТТІЛА
Вийдіть!
(Всі виходять)
Сцена п’ята
Аттіла та Еціо.
АТТІЛА
Правицю дай мені.
Не про мир буде мова,
надіюсь.
ЕЦІО
Світ готовий
Еціо піднести тобі.
Кволим, роками змученим,
є вже правитель Сходу.
В той час як на троні Заходу
дитина (дитина) глупа зроду;
буде усе пропале,
лиш я піду з борні.
Буде усе пропале.
Бери світ позосталий –
дай лиш Італію (дай лиш Італію) мені.
Бери світ позосталий –
дай лиш Італію (дай лиш Італію) мені.
Бери світ позосталий –
дай лиш її мені.
Її мені, її мені.
Бери світ позосталий,
світ весь позосталий –
дай лиш її мені (мені).
Дай лиш її мені.
Її мені, її мені.
Дай лиш її мені.
Італію, Італію мені.
АТТІЛА
(суворо)
Там, де герой нескорений
зрадником стане хитрим,
то там народ загублений,
і там бридке повітря;
там Бог стає незримим
і страх царя стіснив.
Там я мечем нестиму
віри Одіна гнів!
Одіна віри гнів!
Там я мечем нестиму
віри Одіна гнів! Весь гнів!
Одін, Одін!
Я мечем нестиму.
віри Одіна гнів! Одіна гнів!
Так! Там я мечем нестиму
віри Одіна гнів! Віри весь гнів!
Одіна гнів!
Віри Одіна гнів!
Віри весь гнів! Весь гнів! Весь гнів!
ЕЦІО
(продовжуючи)
Та як союз наш приязний,
бачу, ти не приймаєш –
Еціо від Риму вічного
тепер стає послом.
Від панівного кесаря
я повеління маю.
АТТІЛА
Дарма!
Хто натиск стримає
убивчої грози?
Марно! Марно!
Марнославні! Ви, мерзенні і хитрі,
що для світу тримаєте силу,
та над горами попелу й пилу
полетить мій відважний румак.
Я пущу попіл нечистий за вітром –
міста вашого гордого прах.
Марнославні! Марнославні!
Марнославні! Марнославні!
Ви, мерзенні і хитрі,
що для світу тримаєте силу,
та над горами попелу й пилу
полетить мій відважний румак.
Я пущу попіл нечистий за вітром –
міста вашого гордого прах.
Міста вашого прах.
Міста вашого гордого прах.
Від гордого прах.
Міста вашого прах.
Міста вашого гордого прах.
Від гордого прах. Від гордого прах.
Від гордого прах.
Так! Міста вашого гордого прах.
ЕЦІО
Поки Еціо тримає ще зброю –
буде римське ім’я мати волю;
ти відчув це в Шалоні на полі,
звідки втечею вивів орду.
Ти ведеш ті ж ватаги до бою,
а я воїнів тих же веду.
Поки Еціо тримає ще зброю –
буде римське ім’я мати волю;
ти відчув це в Шалоні на полі,
звідки втечею вивів орду.
Ти ведеш ті ж ватаги до бою,
а я воїнів тих же веду.
А я воїнів тих же веду.
А я воїнів тих же веду.
Я тих же веду.
А я воїнів тих же веду.
А я воїнів тих же веду.
Я тих же веду.
Я тих же веду.
Я тих же веду.
Так! А я воїнів тих же веду.
(Виходять у різні сторони)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767923
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.12.2017
автор: Валерій Яковчук