У Львові випаде лапатий сніг,
вовняне небо витрусить кишені.
Мине завія потай голосні
провулки до Порохової вежі.
Трамвай підніме куряви стіну,
ранкова кава - цівкою в горнятко.
Сплетіння рук Твоїх не розімкну,
бо хочу в них сніжинкою розтати.
У дрібні крихти печиво - птахам,
пташиний гомін чути у кімнаті.
Про що відомо є старим дахам,
що з ними легко дихати й мовчати?
[img]http://www.onyshchak.com/wp-content/uploads/lnd011.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2017
автор: Окрилена