Залюбувавшись на красу…

Залюбувавшись  на  красу
Якось  необережно.
Я  бачив  сум,  я  бачив  сум
В  очах  твоїх  безмежних.

Побачив  я  ,  з  твоїх  очей
У  самому  куточку
Сльоза  скотилася,  ачей
Росинка  по  листочку.

А  ти  всміхнулася  мені
Чомусь  так  неуміло.
Що  десь  під  серцем  в  глибині
Згірчило  й    заболіло.

Усе  владналося,  потім
Ми  знову  цілувались.
Та  я  не  знав  що  назовсім
Тоді  ми  вже  прощались.

Парище
2017р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767539
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2017
автор: Мартинюк Надвірнянський