Виспалась ніч у долині.
Де ночувала краса,
Кремовий кущик калини
Теж чарував небеса.
Променем сонечка ранок
Ледь доторкнувся квіток,
І хоч було це ще рано,
Випив росиці ковток.
А пелюстки підставляли
Боки комашці дрібній,
Щастям росу запивали
Й тихо шептали мені:
«Поки нас сонечко гріє
Й рання турбує сльоза,
Й небо над нами синіє,
Житиме наша краса".
29.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767512
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.12.2017
автор: Ганна Верес