Ти з рук не випускаєш свій мобільний,
І падає волосся на ускіс,
І я ховаю погляд свій безсильний,
Так ніби хтось мене за горло стис.
В цю мить мене для тебе не існує,
Хай небо спалахне і вдарить грім,
І вже не я, а він тебе милує,
Як кобра здобич поглядом своїм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767022
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2017
автор: Протоієрей Роман