[color="#ff0000"][i]Так сталося, що Зимові свята (мої улюблені) наступають тепер уже до нашої хати із терпким присмаком Смутку. Якраз 5 років тому, в ніч на 18 грудня відійшла у Небесний Світ моя мама... Тож нехай сняться їй Там між Зорями світлі і мирні сни!..
[/i][/color]
Якби на квітоньки – та не морозами,
На змерзлі вітоньки – та з неба грозами,
Не мліла б душенька від болю лютого,
Від болю лютого, у кригу скутого.
Баскими конями та й дивомо́стами
Саньми різдвяними стежками простими –
У заметіленьку та й до родиноньки,
Та й до вечероньки у святгодиноньки...
Гей, душе-душенько, кого питаєшся?
Чи татков-матінков ти називаєшся?..
Дзвіночки тенькають та й на колядочку –
Сідай, родинонько, та й до обрядочку...
Відпий узварочку, мій любий таточку,
Від’їж вареничків, прелюба ненечко,
Кутю заправимо медами чистими,
Сльозами-росами із віч Пречистої...
Дитя у світ прийде, устане сонечко –
Віншує ненечка кохану донечку,
Житами сіється: нехай згадається
Відлетна душенька, де обертається!
Утишся в ніч святу, гей горе-боленьку,
Узри на див-мосту у люлі Доленьку,
Пресвітлу Доленьку із вод освячених
Із калачів батьків, у вир’ї втрачених...
...Сніги розбавлять ніч... І враз – зійде в о н о!
...Неначе й солодко... неначе й солоно...
[i]В ніч під 18 грудня 2012р.[/i]
[i](Зі збірки "ОБРАНІ СВІТЛОМ". - Львів: Сполом,2013)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766663
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.12.2017
автор: Сіроманка