ЗНОВУ СІЧЕНЬ
Знову січень, новий рік
Кожен з нас до свята звик,
Малюки його чекають,
Подарунки будуть, знають.
Є санчата, ковзани,
Знадобляться їм вони,
Бо земля під білим снігом,
А ставок під шаром криги.
Хлопці житом посівають,
На Меланки всі співають,
Їм подобаються святки
І вечеря, і колядки.
ДЕД МОРОЗ
Крепкий Мороз спозаранку
Лес обошёл и полянку:
– Сладко ли спится вам дети?
Снегом покрыты, согреты?
Тут запищали зверушки:
– Мы отморозили ушки.
Слёзно они попросили:
– Ты поубавь злую силу.
Нежиться долго в постели
Не позволяют метели,
Чтоб не хотелось нам кушать
Вьюгу приходится слушать.
Сосны качнулись и ели:
– Нам надоели метели.
Ветры играют тут в прятки,
И нарушают порядки.
Сжалился Дед на их слёзы
И поубавил морозы,
Крикнул метели и вьюге:
– В поле летите подруги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766572
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 17.12.2017
автор: Верлан Лилия