Ти людина. Лю-ди-на! Чуєш?
Не трава, не земля, не камінь.
День зі вчинків і слів муруєш,
Душу носиш в тілеснім храмі.
Ти людина! Це горде ймення.
Це можливість робити вибір,
Укладати так сьогодення,
Щоб майбуть прорекла: «Спасибі!»
'
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)