Ірина Вовк. "А з того деревця зроблена ЦЕРКОВЦЯ…" ("ЗІККУРАТ")

[color="#ff0000"][i]"...  а      з    того    деревця    зроблена    церковця,
 а    в    тії    церковці    різьблені    віконця,
а  у  тих  віконцях  -  чотири  сокольця...
Щедрий    вечір,    добрий    вечір!"
(Староукраїнська  Щедрівка)[/i][/color]

Я    Божий    храм    зведу    в    височині.
Раба    землі    приречена    на    працю.
Життя    і    смерть    покладені    на    тацю.
Життя    і    смерть    даровані    мені.

Від    антифонних    гласів    до    псалмів.
Від    страдного    до    співного,    святого  ...
Пливуть    віки.    І    що    мені    до    того    --
мій    "зіккура́т"    іще    не    овдовів!

Пригляньтеся,    старезний    пнеться    дуб,
небесними    вогнями    обгорілий.
Болить    душа,    судомить    чорно    тіло,
та    не    дається    часові    на    зруб.

Тисячоліття    звернені    до    нас.
Тисячоліття    б`ють    у    наші    скроні.
І    ми    такі    ж    вразливі,    безборонні    --
відважний    профіль,    лицарський    анфас.

...  І    в    нас    потреба    божої    руки  ...
...  І    в    нас    одвічна    тяга    до    любові  ...
Гойдаються    колисочки    кленові    --
іде    життя.    Минаються    віки.

За    віком  --  вік.    У    величі    і    в    скверні.
Вслухаючи    биття    прийдешніх    чад,
Стоїть    мій    храм    --    і    кличе    до    вечерні  ...
Оселя    Духа.      Вічний    "зіккурат"!

[color="#ff0000"][i]"...  Хай    пам`ятають    люди,
         хай    волають    до    неба!
         Божествам    хай    приносять    хлібні    офіри!

 …  Хай    країни    свої    піднесуть,
         хай  храми    свої    збудують!
         Воістину,    кажу,    богам    це    любо  ...

 ...  Хай    постане    подоба    наземна
         тих    творінь,    що    діткнулися    бога!
         Воістину,    кажу,    безмежна    у    тім
         н  а  с  о  л  о  д  а!"*[/i]
[/color]
-----------------------------------------
*1  "зіккурат"    --    ступінчастий    храм    у    Стародавньому    Вавілоні.

*2    вільно    переспіваний    фрагмент    старо-вавілонської    поеми  
         про    сотворіння    світу    "Коли    вгорі".

На  фото:  Різьблена  церква  св.  Миколая  із  села  Кривка
 (Шевченківський  гай,  Львів)

Зі  збірки  історичних  портретів  "[b]СЕМИВІДЛУННЯ"[/b].  -  Львів:Каменяр,2008.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766128
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2017
автор: Сіроманка