Мамо моя, моя ненько,
Ви давно стали маленькі...
Я Вас спатоньки вкладаю,
Й колискову Вам співаю...
Все життя своє трудились,
Дуже-дуже притомились...
Розумію я,Вас мамо,
Колискову Вам співаю...
Колись й Ви мені співали,
Доглядали й колихали...
Тепер черга вже моя,
Доглядаю вже Вас я...
Ви ж одна нас двох ростили,
І пекли все, і варили,
У любистку нас купали,
Своїх мудростей навчали...
Ось постіль я Вам чистеньку,
Постелила все гарненько,
Вмила личко,руки й ніжки,
Находилися ж Ви пішки...
Хочу Вам сказати, мамо,
Ми були щасливі з Вами,
Помагали,як уміли,
Ви нас завжди розуміли...
А тепер лежіть тихенько,
Не журіться, що старенькі,
Ви для нас й нині гарненькі,
Найрідніша наша ненько...
То отож я колискову,
Заспіваю Вам казкову,
Щоб нічого не боліло,
І щоб спали Ви спокійно...
Спіть,голубко, наша мамо,
Хай Вам сни сняться цікаві,
Щоб Ви гарно відпочили,
Ранок сонячний зустріли...
Тихо, тихо, коте, цить,
Хай матуся моя спить,
Досить тобі муркотіть,
Йди мишей уже ловить...
Тихо,коте, кажу цить,
Вже матуся моя спить,
Йди зі мною із кімнати,
Не мішай матусі спати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2017
автор: геометрія