[i]Десь по той край неба і по той бік бога,
За світлом і чорною пітьмою.
Землею, йшла доля, до лиха убога –
На зустріч, з втомленим сатаною…
Пропаща душа у світі збідніла,
Як вміла жила і як знала чинила.
Словами кляла, благала й молила –
Й по вірі сповна, за все заплатила…
Але тягар гріха й розп’яття металу,
Не дають досягнути, його ідеалу.
Хоч створена по образу та по подобі –
Чи можливо… китайське, зараз не в моді?
Чи може… це частина невідомої п’єси,
Де свободи не має та є інтереси.
Пророки говорять, що життя подарунок -
Але в кінці, завжди приносять рахунок... [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765904
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2017
автор: Валерій Кець