Андрієчку, ладний Андрію,
Я снігом пороги завію,
Периною вистелю ложе,
Бо збитки робити негоже!
Накличу холодні морози,
Щоб брами зостались і вози
Служити в своїх господарках
При Петрах, Орисях, Одарках...
Шибки візерунком покрию,
Полями хугою завию,
Згорну відчайдухам "сповитки"-
Андріям, за вчинені збитки...
Дай свічечці рівно горіти,
Щоб дівчині долю зустріти,
Щоб тій не не зблукати в завіях,
У снах, закосичених мріях...
Андрієчку, ладний Андрію,
У ніч всі дороги завію.
До шлюбу всім викрою свитки
За пустощі ваші і збитки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765861
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 13.12.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова