З-за хмари місяць із туману виринає

З-за  хмари  місяць  із  туману  виринає
і  край  яскравим  світлом  осяває,
хто  на  позиції  в  цей  час  не  спить,
країну  рідну  боронить?

Розвидніло  і  розсівається  туман,
видніється  поламаний  паркан,
зруйновані  будинки  залишились,
слідами  куль  і  осколків  укрились.

Готові  тут  до  бою  і  нехай  дрімає
складена  в  ящик  зброя  про  запас,
але  ніде  хай  кулі  не  літають
і  тиші  не  закінчується  час.

Всім  воїнам  нехай  здоров’я
янгол-хранитель  їм  додасть,
їх  янгол  боронить  і  захищає,
хто  Україну  боронить  для  нас.

Туман  ранковий  враз  зникає,
засяє  денне  сонце  вдалині,
десь  над  Донецьком  воно  сяє,
але  на  заході  увечері  й  вночі.

13.12.2017.
Фотографія:  https://www.radiosvoboda.org/a/mariinka-war-photo/28900399.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765850
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.12.2017
автор: Светлана Борщ