Затишна зима

Подарую  тобi,  бiлий  вiрш  пiд  мелодiю  струнну.
Поки  мiсяця  обрис,  затемнення  вкрав  абажур...
поцiлунком  гарячим  на  ранок  тебе  розбуджу,
щоб  послухав,  як  вiтер  гуляє  над  снiжними  дюнами...

Подарую  тобi  горизонт,  там  де  сходить  зоря,
що  жеврiючи  -  слiпить,  холодну  iмлу  викрадає.
I  навiки  у  цiй  боротьбi,  нi  початку,  нi  краю,
ми  загубленi  дiти,  і  нас  полонила  Зима.

Тiльки  вечiр  прийде,  стане  темно,  не  видно  дорiг,
я  для  нас  заварю  чорний  чай  з  ароматом  малини,
I  до  ранку,  в  обiймах,  скрiзь  звук  трiскотiння  камiну,
будем  чуть  як  Хурделиця  наш  замiтає  порiг...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2017
автор: Анна Демченко