Затремчу, як назвеш своєю

Припадаю,  горнуся  зором
Та  торкаюсь  тебе  душею.
І  дивлюся,  втрачаю  сором,
Затремчу,  як  назвеш  своєю.

Обпечеш  так  цілунком  щирим
Прямо  в  щічку,  а  далі  в  губи.
Розпашіла  я  мовлю:"Милий!"
Упаду  на  широкі  груди.

І  в  обіймах  сердечних  двоє
Знайдем  щастя  в  кохання  владі.
Все  навпіл,  що  нам  вділить  доля,
Дару  Господа  в  дяці  раді.

12.12.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: Валентина Ланевич