Все тепер виплакане єдністю.
Момент був пострілом,
Де куля – то замовляння,
Нове одкровення.
Поки розчиниться в мені
Колючим металом,
То засну до нової весни,
Прочекай
Той ефект заціпеніння
В передчутті трансформації.
Не лякайся, коли згадую про тебе,
Це шана Величній любові.
Якщо ж я розказала тобі
Схематично про Нього
(А ти почула),
То моє призначення виконане,
Тож більше не сподіюся на вигнання.
У залізні дні
Я сідаю довкола вогнища,
Вони сідають біля мене,
Їх безліч,
Кожен розказує дивні історії,
І в кожній з них – Ти.
Наче ти була моєю
Приватною Вічністю,
Наче ти є десь серед них.
Якщо то було ревністю
До Його сутності,
То прости,
Я не відала, що творила.
Та попелястий сніг осяяв мене.
Тепер я можу мовчати,
В оточенні сяйливого вогнища,
А вони хай говорять,
Слухати їх дуже приємно.
Згодом до нашого тепла
Прийдуть звірі,
Темні вовки й
Довгорогі олені
З мудрими очима.
P. S. Chelsea Wolfe - I Love You All The Time
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765291
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2017
автор: Олена Ганько