Тікають дні і ночі у минуле,
Усе у світі має свій політ,
Я лиш тепер цю істину збагнула,
Який прекрасний і жорстокий світ.
Пливуть рікою літо, осінь, весни,
Встелила скроні інеєм зима,
Ледь притомились і життєві весла.
Але мене той холод не зламав.
Тож я пливу на хвилях долі й часу
Поміж людей, вітрів випробувань,
Мінялись президенти, друзі, гасла,
Та залишались вірними слова
Про те, що я дочка землі своєї
І України-матінки дитя,
Що я хворію і пишаюсь нею,
Й її буття – то і моє життя.
4.07.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765154
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.12.2017
автор: Ганна Верес