Життя - по вік, життя - на мить
Господь свій час їм виділяє,
Хто скільки днює, робить, спить -
Таїнство смерті все ховає.
Сковорода міг спланувати смерть:
Пішов в садок та й вирив яму,
Життя своє наповнив змістом вщерть,
Навічно виборовши у нащадків славу.
Смертні замовлюють евтаназІю,
Якщо життя свій зміст втрачає,
Коли стражденницькі хворіють
А душа від болю тіло не кидає.
Смерть заподіяти собі - великий гріх,
Але бажання мати любий спокій,
Позбутися страждань фізичних злих -
Десь в глибині душі я вже не проти.
День йде без сил, а ніч - без сну,
Чекаю ранку щоб здобути ясність:
Чи доживаю вже на світі, чи живу,
Хоч серцю милий світ прекрасний.
Клин клином, справжній мазохист:
Тричі на день сідлаю аплікатор,
В житті лишився я, немов турист,
А в смерті став, як провокатор.
Як біль досягне абсолют,
Що душу в тілі анулює,
Білий зміниться на темний світ -
Тут й аплікатор не врятує.
Розум, свіча, зоря та сонце ясне,
Зови, веди, світи, гори, сіяй!
Мить у житті щаслива чи нещасна
Та ти її в собі чимдуж оберігай!
5.12. 2017р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765135
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.12.2017
автор: БГІ