В морозну ніч іскриться іній
У сяйві місяця та ясних зір.
Не все життя з прямих лиш ліній,
В душу врізається квадрат зневір.
І виє пес надривно поруч,
Біда десь скоро ступить на поріг.
Збирає серце в грудях горіч,
Для кого стрілки спинять долі біг?
Як пелена закриє очі
У вічності про милість не проси.
Відкриються Врата Господні,
В руках погаснуть воскові свічки.
І тільки пам’ять слід вагомий
Залишить в діях по собі мирських.
Тож будь у всьому ти свідомий
Відповісти і за добро й за гріх.
08.12.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2017
автор: Валентина Ланевич