щось про сонце

сонцем.  ти  ще  колись  увійшов  в  мене  світлим  сонцем
і  залишився.  назавжди,  мов  атоми  стронцію.
ти  не  з‘їдав,  не  труїв,  тільки  солодом  вени  в‘ялив.
я  піддавалась.  а  що?  було  добре.  хоч  мало...  мало...
завжди  і  скрізь.  то  раптово,  зненацька  не  вистачало.
часом  -  нестерпно,  та  так,  що  самими  очима  кричала
мовчки.  без  звуку  ламала  об  стіни  повітря  руки,
а  ти  ловив,  цілував,  мов  з  морозу  в  долоні  хукав
і  дарував  мені  щастя  наступну  безмірну  порцію...
порожньо  скрізь,  лиш  в  мені  -  найрідніше,  найближче  сонце.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2017
автор: Ulcus