Чому так пусто на душі
І закрадається тривога?
А за вікном рясні дощі,
Й розбита на шляху дорога.
Чому вселився в серце біль -
І не зникає, не залишить?
Чому, немовби, в ранах сіль,
Що так пече мене і нищить?
Чому немиле так життя?
Лиш залилось існування -
Не бачу далі майбуття,
Не світить сонце мені зрання.
Коли настане цьому край
І що мені іще чекати?
Та не скорюсь я, доле, знай:
З тобою буду воювати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2017
автор: Ольга Калина